logo

Народився 11 березня 1984 рік - загинув 25 грудня 2022 рік

25 грудня 2022 року загинув солдат ЗАНОЗЮК Олександр Петрович поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області. Відданий військовій присязі, на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув мужній Захисник рідної землі.

Олександр народився 11 березня 1984 рок в м.Костопіль. Навчався в загальноосвітній школі №6. Закінчив Костопільський технологічний коледж. Після проходження служби в ЗСУ, Олександр вступив до НаціональногоЛьвівського лісотехнічного університету. В мирний час працював майстром в художній студії по виготовленню меблів. В Героя  залишилися батьки, дружина та донька. Олександр був мобілізований 29 серпня 2022 року. Проходив службу в 1 парашутно-десантному батальйоні в/ч А1126.

Поховали Олександра на новому кладовищі м. Костопіль поруч з іншими воїнами Небесного Легіону.

Від нас йдуть найкращі! Безмежна шана полеглиму за Батьківщину Олександру ЗАНОЗЮКУ!

Вічна, світла пам'ять Герою України!

Народився 18 січня 1976 року - загинув 18 грудня 2022 року 
18 грудня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Бахмут Донецької області загинув солдат ЛЕВЧУК Василь Олександрович.
Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину поліг наш захисник на полі бою як Герой.
Василь народився 18 січня 1976 року в м.Костопіль. Навчався в школі №2, згодом в школі №1. Закінчив Рівненське училище №10 по спеціальності «Контрольно-вимірювальні прибори і автоматика». Проходив строкову службу в ЗСУ. Після служби деякий час працював у м.Рівне в МНС.
Мобілізований ще на початку розв’язаної росією війни – 24 березня 2022 року. Проходив службу навідником в 2 аеромобільному батальйоні в/ч А4350.
Ця клята війна обірвала життя прекрасного сім’янина, батька чотирьох дітей та дідуся п’ятимісячної онуки, яку Василь бачив тільки по відеозв'язку.

Сотні земляків прийшли на Майдан Шевченка, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Василя поховали  на кладовищі в с.Космачів Підлужненського старостинського округу.

Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!
Народився 1 серпня 1990 року - загинув 17 грудня 2022 року
17 грудня 2022 року, під час бойового зіткнення та обстрілу в районі н.п. Опитне Донецької області загинув командир бойової машини – командир 3 механізованого відділення 3 механізованого батальйону військової частини А0998, молодший сержант ПОЛЮХОВИЧ Богдан Віталійович. 
Богдан народився 1 серпня 1990 року в м.Костопіль. Навчався в школі №5. Проходив строкову службу в ЗСУ. В мирний час Богдан займався ремонтом автомобілів. З 2015 року по 2017 рік відстоював територіальну цілісність Батьківщини з початку неоголошеного вторгнення росії на Луганському та Донецькому напрямках в складі 57 Кіровоградської бригади. Є учасником АТО. 25 лютого 2022 року добровольцем пішов на війну з російським агресором і в складі 24 ОМБр ім. короля Данила став на захист України.
Богдан був працьовитим, життєрадісним та добрим товаришем для багатьох.

Сотні земляків прийшли на Майдан Шевченка, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Богдана поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.

Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!
Народився 25 квітня 1980 року - загинув 19 грудня 2022 року
 
19 грудня 2022 року в районі Майорська Донецької області під час ворожого танкового обстрілу загинув молодший сержант Сергій Генов. Будучи заступником командира бойової машини, навідником-оператором 3 штурмового батальйону в/ч А4010, Герой, вірний військовій присязі, хоробро стояв на захисті рідної землі.
Сергій Генов народився 25 квітня 1980 року в с.Підлужне. Навчався у Великолюбаській школі. У 2020 році закінчив Національний університет «Львівська політехніка», екологічний факультет. У 2014 році був мобілізований до лав Збройних сил України, брав участь у боях за Донецький аеропорт. У 2015 році Сергія нагородили двома нагрудними знаками «ЗА ОБОРОНУ ДОНЕЦЬКОГО АЕРОПОРТУ» та «За військову доблесть». У 2016 році проходив військову службу за контрактом. Добровольцем пішов на війну з московським агресором! 
На майдані Шевченка урочисто попрощатися з ним прийшли вдячні костопільчани. Поховальний кортеж попрямував до домівки Сергія в рідне селоПідлужне. На колінах, «живим коридором», обабіч дороги з квітами, державною символікою та сльозами на обличчі, тіло загиблого воїна проводжали односельці та жителі громади, побратими, духівники та представники влади.
Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні військового оркестру на кладовищі в с.Велика Любаша.
Вічна слава Герою Сергію ГЕНОВУ!
 
 
 

Народився 13 березня 1986 року - загинув 29 жовтня 2022 року

29 жовтня 2022 року, під час здійснення противником  штурмових дій поблизу н.п. Павлівка Волноваського району Донецької області, боронячи від московської орди рідну Україну, загинув мужній захисник рідної землі, солдат  ДУЛІК Роман Всеволодович.

Роман народився 13 березня 1986 року в с.Малий Стидин. Закінчив Малостидинську школу. Навчався в Костопільському технологічному коледжі. Проходив строкову службу в ЗСУ. В мирний час працював будівельником. Був призваний на військову службу по мобілізації 10 травня 2022 року. В Героя  залишилися мама, дружина та двоє діток.

З Героєм  прощалися на майдані Шевченка в м.Костопіль та в рідному селі Малий Стидин. Поховали Романа з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні оркестру  на кладовищі в рідному селі Малий Стидин. 

Ім’я Героя Романа Дуліка назавжди вписано в історію незалежної України!

Слава Герою - вірному сину України!

 

Народився 1 квітня 1987 року - загинув 13 грудня 2022 року

Микола Вітошко народився 1 квітня 1987 року в с.Малий Стидин. Закінчив Малостидинську школу. Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті на спеціальності вчитель біології. До війни працював водієм. Мобілізований 11 жовтня 2022 року. Проходив службу навідником в десантно-штурмовому батальйоні військової частини А0281.

Солдат Микола Вітошко, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, героїчно загинув 13 грудня 2022 року н.п.Кремінна, Сєвередонецький район, Луганська область. За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Микола намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. Героя пам’ятатимемо усі як великого патріота, відважного Воїна, зразкового сім’янина та доброго товариша для багатьох.

З Героєм  прощалися на майдані Шевченка в м.Костопіль, а наступного дня, на колінах, зі сльозами на обличчі,  Миколу проводжали односельці, побратими. Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні оркестру  на кладовищі в рідному селі Малий Стидин. 

Слава Герою - вірному сину України!

Народився 27 червня 1983 року - загинув 06 листопада 2022 року
 
Військовослужбовець Павловський Олександр Вікторович народився 27 червня 1983 року, мешканець м.Костопіль, на боротьбу з ворогом став у березні 2022 року.
Свій військовий обов’язок ГЕРОЙ виконував мужньо та самовіддано, захищаючи рідну Україну, кожного нас з вами.
Олександр Павловський, розвідник-радіотелефоніст відділення збору та обробки даних розвідки, загинув 6 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання в районі н.п.Площанка, Сватівського р-ну, Луганської області.
Навчався Олександр в Костопільській гімназії, потім в технологічному коледжі. В 2001 – 2003 рр. проходив строкову службу в десантно-штурмових військах.
В мирний час Олександр займався підприємницькою діяльністю, мріяв про власний бізнес і відкрив кафе «Аврора». Був дуже талановитою людиною, мав золоті руки. Він працював би, як завжди, на благо своєї сім’ї, виховував би двох доньок…
Сотні земляків зібрались, щоб помолитись за душу БІЙЦЯ та провести в останню його земну дорогу. Олександра поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!