logo

Народився 30 березня 1985 року - загинув 17 вересня 2022 року
СТЕЦЮК Олександр Олександрович, стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї військової частини А4053.
Поліг наш Захисник на полі бою як Герой 17 вересня 2022 року неподалік с.Опитне Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника. Олександр народився 30 березня 1985 року в с.Великий Стидин. Мобілізований добровольцем ще на початку розв’язаної росією війни – 10 березня 2022 року.
Ця клята війна обірвала життя прекрасного сім’янина, батька двох дітей.
Сотні земляків прийшли віддати данину шани і поваги Герою. Олександра  поховали на місцевому кладовищі в с.Великий Стидин.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі.
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 18 червня 1986 року - загинув 01 вересня 2022 року.

КОЛЯДА Василь був навідником кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону. Вірний військовій присязі в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Момотове Харківської області, захищаючи неньку-Україну від російського окупанта, Герой, не вагаючись, віддав найцінніше, що тільки мав - власне життя.

У мирний час Василь працював у різних сферах, найбільше полюбляв будівельну.
У Героя залишилися дружина, донька та син.

Сотні земляків прийшли до собору Петра і Павла, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Василя поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 08 лютого 1998 року - загинув 29 серпня 2022 року

29 серпня 2022 року під час наступальних дій поблизу н.п. Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області загинув старший лейтенант, заступник командира протитанкової артилерійської батареї ПРУЦКОВ Олег Олександрович, 08.02.1998 року народження.
За свободу неньки-України і звільнення її від російських окупантів Герой, не вагаючись, віддав найцінніше, що тільки мав - власне життя, проявивши свою генетичну міць, захищаючи свою землю та наше майбутнє. Він був єдиним сином у батьків, представником четвертого покоління військових у родині. Порядний, чуйний та ввічливий патріот завжди цілеспрямовано йшов до своєї мети і неодмінно приходив на допомогу іншим. Учасник АТО з 2016 року. 
Олег став нашим Ангелом-охоронцем, поповнивши небесне військо славних синів і доньок української Нації.
Сотні земляків прийшли на Майдан Шевченка, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Олега поховали  на "Новому" кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 11 квітня 1994 року - загинув 27 липня 2022 року

Виявивши стійкість і мужність, загинув 27 липня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Білогірка, Херсонської області в результаті артилерійського обстрілу з боку противника у бою за нашу Батьківщину. Солдат Франчук Віктор Юрійович був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону в/ч А4350. 

  Віктор Франчук народився і проживав в с. Яполоть.  Спокійний, врівноважений та доброзичливий він завжди одразу відгукувавався на прохання про допомогу. Останнім часом разом з дружиною займався волонтерством. У березні 2022 року добровільно пішов захищати Батьківщину. На жаль, ідуть з життя справжні патріоти. Ненависні варвари забрали у батьків люблячого сина, у вагітної дружини - надійного чоловіка, а у шестирічної донечки - дорогого татуся. Немає слів... 

Сотні земляків прийшли віддати данину шани і поваги Герою. Віктора поховали на місцевому кладовищі в с.Яполоть.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі.
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 3 лютого 1995 року - загинув 27 липня 2022 року

Виявивши стійкість і мужність, загинув  27 липня 2022 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Білогірка, Херсонської області в результаті артилерійського обстрілу з боку противника у бою за нашу Батьківщину. Солдат Левицький Ігор Вікторович був командиром відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини А 4350.

Бойові побратими розповіли, що Ігор Левицький був чудовою людиною, справжнім патріотом, мудрим командиром відділення, напрочуд комунікабельним та товариським, мав багато друзів, з якими завжди ділився останнім. Ігор працював водієм таксі за кордоном, а коли російські війська  вдерлася на нашу землю, одразу приїхав захищати свою Батьківщину. Проходив військову строкову службу в Збройних силах України з 2015-го по 2016 рік, дуже любив свою родину,  власної сім’ї створити не встиг. У нього залишилися батьки та два брати.

Сотні земляків прийшли до собору Петра і Павла, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Ігоря поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 21 листопада 1971 року - загинув 27 липня 2022 року

Загинув 27 липня 2022 року в результаті ворожого обстрілу, під час виконання бойового завдання захисту незалежності України в районі населеного пункту Берестове, Донецької області. Рядовий Лазуцький Михайло Іванович був навідником кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону.

 Михайло Лазуцький проходив строкову службу у прикордонних військах, займався боротьбою, маючи дуже веселу вдачу, завжди був душею будь-якої компанії. Трудився на Костопільському склозаводі, а останні 20 років разом з дружиною, з якою прожив 30 років, були за кордоном, де він працював будівельником. Коли народився онук, вирішили зробити в роботі перерву. Приїхали додому. Михайло не міг натішитися внучком, а коли розпочалася широкомасштабна війна, добровільно пішов у територіальну оборону, щоб захистити дітей та онуків.

Сотні земляків прийшли до собору Петра і Павла, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Михайла поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!

Народився 26 жовтня 2001 року - загинув 23 липня 2022 року

23 липня 2022 року, захищаючи Україну у боях на Донеччині, загинув молодий костопільчанин Андрій Тішко, якому 26 жовтня виповнився б лише 21 рік. Сильним своїми переконаннями, чесним, принциповим та відповідальним, надійним, доброзичливим та відвертим, завжди готовим прийти на допомогу, - таким згадують його друзі та колеги. Працював Андрій на ТОВ «Костопільський фанерний завод». У Андрія залишилися батьки, дружина та син. На жаль, ми втрачаємо найкращих, котрі йдуть на Небо зовсім юними, пертворюючись на Героїв, вартих нескінченної шани та поваги.

Сотні земляків прийшли на Майдан Шевченка, щоб віддати данину шани і поваги Герою. Андрія Тішко поховали поруч з іншими Героями на місцевому кладовищі.
Ми ж схиляємо голови у вічній скорботі. 
Слава Герою - вірному сину України!