Народився 11 березня 1984 рік - загинув 25 грудня 2022 рік

25 грудня 2022 року загинув солдат ЗАНОЗЮК Олександр Петрович поблизу населеного пункту Червонопопівка Сєверодонецького району Луганської області. Відданий військовій присязі, на вірність українському народу, в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув мужній Захисник рідної землі.

Олександр народився 11 березня 1984 рок в м.Костопіль. Навчався в загальноосвітній школі №6. Закінчив Костопільський технологічний коледж. Після проходження служби в ЗСУ, Олександр вступив до НаціональногоЛьвівського лісотехнічного університету. В мирний час працював майстром в художній студії по виготовленню меблів. В Героя  залишилися батьки, дружина та донька. Олександр був мобілізований 29 серпня 2022 року. Проходив службу в 1 парашутно-десантному батальйоні в/ч А1126.

Поховали Олександра на новому кладовищі м. Костопіль поруч з іншими воїнами Небесного Легіону.

Від нас йдуть найкращі! Безмежна шана полеглиму за Батьківщину Олександру ЗАНОЗЮКУ!

Вічна, світла пам'ять Герою України!

Народився 13 березня 1986 року - загинув 29 жовтня 2022 року

29 жовтня 2022 року, під час здійснення противником  штурмових дій поблизу н.п. Павлівка Волноваського району Донецької області, боронячи від московської орди рідну Україну, загинув мужній захисник рідної землі, солдат  ДУЛІК Роман Всеволодович.

Роман народився 13 березня 1986 року в с.Малий Стидин. Закінчив Малостидинську школу. Навчався в Костопільському технологічному коледжі. Проходив строкову службу в ЗСУ. В мирний час працював будівельником. Був призваний на військову службу по мобілізації 10 травня 2022 року. В Героя  залишилися мама, дружина та двоє діток.

З Героєм  прощалися на майдані Шевченка в м.Костопіль та в рідному селі Малий Стидин. Поховали Романа з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні оркестру  на кладовищі в рідному селі Малий Стидин. 

Ім’я Героя Романа Дуліка назавжди вписано в історію незалежної України!

Слава Герою - вірному сину України!

Народився 1 квітня 1987 року - загинув 13 грудня 2022 року

Микола Вітошко народився 1 квітня 1987 року в с.Малий Стидин. Закінчив Малостидинську школу. Навчався у Рівненському державному гуманітарному університеті на спеціальності вчитель біології. До війни працював водієм. Мобілізований 11 жовтня 2022 року. Проходив службу навідником в десантно-штурмовому батальйоні військової частини А0281.

Солдат Микола Вітошко, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, героїчно загинув 13 грудня 2022 року н.п.Кремінна, Сєвередонецький район, Луганська область. За час проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Микола намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи оточуючих. Героя пам’ятатимемо усі як великого патріота, відважного Воїна, зразкового сім’янина та доброго товариша для багатьох.

З Героєм  прощалися на майдані Шевченка в м.Костопіль, а наступного дня, на колінах, зі сльозами на обличчі,  Миколу проводжали односельці, побратими. Поховали Героя з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн у виконанні оркестру  на кладовищі в рідному селі Малий Стидин. 

Слава Герою - вірному сину України!