Рокитне
Село Рокитне розташоване на правому березі річки Замчисько неподалік міста Костопіль, центру Костопільської громади.
Перша згадка про Рокитне відноситься до 1897 року, вочевидь, поселення виникло після того, як цією місцевістю пролягла залізниця. У 1906 році Рокитне - село Костопільської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста - 43 верст, від волості - 5. Дворів 55, мешканців 407.
Довкола села був ліс. За Польщі ліс почали вирубувати та закладати на тому місці поля. Людей заохочували селитися на хуторах, ділили і давали їм землю, тож люди погоджувалися селитися на хуторах. Хутори мали назви, які залишилися дотепер.
Люди хазяйнували кожен на своїй землі. Зерном не платили полякам, а тільки грошима, заробляли їх чоловіки, працюючи у поляків. Ходили дерти гонт (маленькі дерев'яні дощечки), дівчата ходили садити і полоти посадку. Жінки зазвичай не наймалися на роботу, обробляли свої городи. Місцеві мешканці пригадують і такий заробіток у ті часи: євреї приводили худих волів і міняли на вгодованих, за них доплачували.
З німецькою окупацією частину молодих чоловіків та дівчат вивезли до Німеччини, згодом деякі з них повернулися. Бувало так, що люди усім селом тікали від німців у ліс, забирали з собою все, що могли, в тому числі худобу, і там жили деякий час. Коли люди повернулися в свої хати, село було пограбоване. Потерпали і від німців, і від радянської влади, яка повернулася після війни.
В 1948 році в Рокитному стали організовувати колгосп. Люди в колгосп не хотіли, але пішли всі. Позабирали в колгосп усе – і плуги, і борони, і коней, і вози, і навіть хліви, щоб поставити конюшню. Спочатку в колгоспі була лише ручна праця, сіяли у полі з коробок. Грошей не платили, гроші люди мали тільки з того, що десь заробляли, бо в колгоспі платили лише в кінці року. Голови колгоспу мінялися часто, і на початку 50-их років його об’єднали з Пісківським. Тоді ж у колгоспі з'явився перший трактор.
До 1970 року школа була біля сільського кладовища. У 1972-му збудувати нову, восьмирічку. Дітей було мало, тож школа працювала як початкова, а в другу половину будівлі переїхав клуб. За спогадами місцевої мешканки, до того часу клуб був у хаті Левчуків, яких вивезли у Сибір. Ще раніше у цій хаті працював медпункт. Коли Левчуки повернулися, хату відсудили і оселилися у ній.
Мощення дороги каменем почали у 60-их роках, у 1965-му з Рокитного у Пісків почав ходити рейсовий автобус.
Магазин в 1940 році був у хаті місцевого мешканця, торгували різними товарами. Після війни магазин переміщався з хати в хату, поки у 1965 році у Рокитному збудували окрему будівлю магазину.
Нині Рокитне входить до Пісківського старостинского округу Костопільської громади. У селі початкова школа функціонує як Рокитнівська філія Пісківського ліцею імені Героїв-земляків. Мешкає загалом близько 600 людей.
