Яполоть
Перші згадки про село Яполоть датовані 1577 роком. Назва поселення є, імовірно, видозміною від слова «заболоть», що вказує на його розташування «за болотами». У першій половині ХVII століття село Яполоть належало до Острозької ординації - неподільного маєткового комплексу, створеного на початку XVII ст. князем Янушем Острозьким, до якого входили 24 міста та майже 600 сіл, що не могли бути продані чи поділені. Вона існувала до кінця XVIII ст. На початку XIX ст. землі села належали Станіславу Ворцелю, а на початку ХX ст. - поміщикам Грабовському, Житинському, Гроцькому і Древецькому.
У Яполоті у 1862 році запрацювала церковно-приходська школа, вона залишалась єдиною для Яполоті, Збужа і місцевості Вулька аж до 1920 року. До того часу Яполоть перебувала у складі Ровенського повіту Стидинської волості. За даними 1890 року, у Яполоті нарахували 87 дворів і 538 мешканців.
З 1900 року поміщики поступово почали продавати землю, на кінець 1920 року вся поміщицька земля була продана селянам. За Польщі (1920-І939р.р.) Яполоть належала до Стидинськоі гміни Костопільського повіту Волинського воєводства.
8 липня 1941 року Яполоть окупували фашистськіи війська. В селі діяла повстанська боївка. Одного разу під час облави у Яполоті німці вбили близько 160 людей і спалили село.
Після війни яполотці відбудували його. У січні 1959 року село Яполоть відійшло до Степанського району, а згодом – до Костопільського. У селі побудували школу.
Нині село Яполоть входить до складу Костопільської міської територіальної громади Рівненського району і є центром Яполотського старостинського округу. У селі працює Яполотський ліцей, в якому навчаються діти з кількох сіл.
Центральною спорудою села є Свято-Георгіївська церква Православної Церкви України. Архівні дані свідчать, що дерев’яну церкву з дзвіницею збудували у 1799 році. Під час Другої Світової війни вона згоріла. У 1992 році на тому місці збудували новий храм.
