Корейко Руслан Юрійович
Народився 18.09.1974, загинув 02.08.2026
Руслан Корейко народився у багатодітній родині в селі Майдан на Костопільщині. Після закінчення Малостидинської школи пішов на строкову службу. Повернувшись, працював на різній роботі, їздив на заробітки.
До лав ЗСУ чоловіка мобілізували у 2014-му. Брав участь в обороні Донецького аеропорту, пройшов через Іловайський котел та Дебальцеве. Мав поранення, після лікування повернувся у стрій. За час служби отримав низку нагород.
У 2015-му демобілізувався й повернувся додому. З 2018 року працював молодшим медичним братом у Рівненському обласному центрі психічного здоров’я.
У травні 2022-го Руслан Корейко знову став на захист України, служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, з якою пройшов найгарячіші точки на Харківському, Донецькому, Сумському напрямках фронту, воював також на Курщині. Служив на різних посадах, останні два місяці – у відділенні зв’язку на Харківському напрямку.
«Мій чоловік був дуже сильним і нічого не боявся. Про службу майже не розповідав, але на зв’язку з сім’єю постійно перебував. Ми завжди чекали його дзвінка», - розповіла дружина Ірина Корейко.
Руслан Корейко загинув 2 серпня 2026 року поблизу населеного пункту Калинове Богодухівського району на Харківщині унаслідок удару ворожого дрона по автомобілю, яким їхали наші військовослужбовці. У захисника залишилися дружина, двоє дорослих дітей та маленька онука, яку він дуже любив.
Прощання з загиблим воїном відбулося 10 серпня. Його відспівали у церкві села Малий Стидин, поховали на цвинтарі цього села.
Вічна пам’ять
