Ткач Олександр Володимирович
Народився 11 серпня 1983 року - загинув 10 лютого 2023 року
Солдат Ткач Олександр Володимирович загинув 10.02.2023 року рятуючи пораненого побратима під час танкового та артилерійського обстрілів з боку противника, під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Благодатне Донецької області .
Олександр народився 11.08.1983 року в м. Костопіль. Навчався в школі №5, закінчив Костопільський технологічний коледж. В мирний час працював в будівельній сфері. 28.08.2022 року Олександра призвали на військову службу в 1 аеромобільний батальйон військової частини А4350.
Служив Олександр стрілецем-помічником гранатометника 2-го аеромобільного взводу 1-ї аеромобільної роти 1-го аеромобільного батальйону 46 ДШВ. Брав участь у звільненні Херсонської та Донецької областях. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня.
« Олександр був сміливим, мужнім. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Де б він не був, там завжди панував сміх, він дуже любив жартувати. Мав багато планів та мрій, яких, нажаль, не встиг втілити в життя. Попри мої прохання не йти на війну, адже маємо дитину-інваліда, сказав що: «Я не можу залишатись вдома, адже багато зовсім юних хлопців пішли воювати, моє місце також там». Він з усіх сил намагався потрапити в десант, так і сталося, його мрія збулася. 31 грудня 2022 року був дуже страшний бій, з усієї групи вижили лише Саша та його побратим, після цього йому дали відпустку на тиждень. А через місяць він загинув.
Побратими Олександра згадують його, як одного з найкращих воїнів. Доброго, сміливого, з якого всі брали приклад.
Наш американський друг Вільям організував автомобіль швидкої допомоги, на якому розмістив фото Олександра, створив пам’ятну книжечку, в якій описано його бойовий шлях. Тепер цей автомобіль їздить всією Канадою, збирає кошти на допомогу нашим мужнім воїнам. Саша НАЗАВЖДИ В СТРОЮ і далі може допомагати своїй Батьківщині», – розповідає дружина полеглого захисника.
В Олександра залишилися дружина, син та мама.
Поховали Олександра на новому кладовищі м. Костопіль поруч з іншими воїнами Небесного Легіону.
