Опанасюк Валерій Адамович

Дата: 23.03.2022 11:02
Кількість переглядів: 227

Фото без опису

Народився 20 травня 1971 року - загинув 20 лютого 2014 року.

Валерій Адамович Опанасюк народився 20 травня 1971 року в селі Дюксин. Мав брата і двох сестер. Після закінчення місцевої школи отримав фах слюсаря. Багато років працював телемайстром, а з кінця 2008 – автомеханіком у Рівному.

Був двічі одружений. Від першого шлюбу мав сина. Із другою дружиною виховував чотирьох дітей – синів Іллю й Артема та доньок Ангеліну й Софію.

Валерій Опанасюк цікавився політичним життям країни, у 2004 році брав участь у Помаранчевій революції.

Участь у Революції Гідності. До столиці на акцію протесту Валерій Опанасюк приїхав 1 грудня 2013 року, потім регулярно приїжджав до Києва й зупинявся у наметовому містечку на Майдані. А коли повертався додому, ходив на місцеві віча.

У Києві Валерій Опанасюк чергував на барикадах, допомагав новоприбулим протестувальникам. Побратими називали його Валерою Тризубом. У січні брав участь у протестних акціях на вулиці Михайла Грушевського. Був упевнений: якби на Майдан вийшло більше людей, жертв удалося б уникнути. У лютому Валерій чергував у лікарнях, щоб захистити поранених майданівців, яких викрадали силовики. Після одного з таких чергувань відчув, що захворів. Із запаленням легень повернувся до родини. 18 лютого, дізнавшися про розстріли протестувальників в урядовому кварталі, Валерій знову вирушив до столиці. 19 лютого допомагав прибирати в наметовому містечку та спілкувався з рідними. 

Уранці 20 лютого, коли майданівці почали відтісняти силовиків від монумента Незалежності вгору по вулиці Інститутській, Валерій Опанасюк, побачивши перших убитих і поранених, кинувся допомагати виносити потерпілих. Під час наступу протестувальників Валерій, захищений лише металевою каскою, намагався витягти з-під обстрілу пораненого побратима неподалік від барикади біля верхнього в’їзду до Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України ("Жовтневого палацу"), однак о 09:28 куля влучила просто йому в серце. Загиблого на дерев’яному щиті перенесли до майдану Незалежності.

Валерієві Опанасюку було 42 роки.

Валерія Опанасюка поховано у Рівному. За громадянську мужність, патріотизм, героїчне обстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Валерієві Опанасюку було присвоєно звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Почесний патріарх УПЦ Філарет 4 липня 2015 року нагородив його медаллю "За жертовність і любов до України", а верховний архиєпископ Києво-Галицький УГКЦ Святослав 8 травня 2016 року відзначив почесною грамотою (посмертно). 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних