Річниця Чорнобильської катастрофи: спогади костопільчан, які ліквідовували наслідки аварії на ЧАЕС
26 квітня виповнюється 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, що стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ сторіччя. У квітні 1986 року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5 мільйонів жителів України та сусідніх країн в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення. Близько півмільйона з них померли від наслідків радіації.
На Костопільщині від наслідків аварії на ЧАЕС постраждали 638 людей. На сьогоднішній день живими залишилися 154 ліквідатори. З них 127 – жителі громади.
Напередодні річниці трагедії ми поспілкувалися із тими, хто про катастрофу знає не з газет. Це люди, які в перші тижні поїхали до Чорнобиля ліквідовувати наслідки. Один із них - Юрій Лапюк. На той час йому було лише 26 років. Вже мав сім’ю та маленьку доньку. На ЧАЕС перебував 55 днів.
На фото: Юрій Лапюк
«Пам’ятаю як принесли додому повістку 13 травня 1986 року. На той час все приховувалось, ніхто не став пояснювати куди і навіщо забирають. Вже в Рівному на базі повідомили, що їдемо виконувати державне завдання. 15 травня ввечері приїхали у Чорнобиль. Жили у наметах. Нашим завданням було заміряти рівень радіації на атомній станції та околицях міста, а також збирали залишки сміття у саркофаг», - пригадує Юрій Лапюк.
Перші дні, розповідає, працювали цілодобово. Рівень радіації заміряли кожні три години.
«Спочатку було дуже страшно, боявся дихати, у повітрі відчувався запах йоду. Постійно ходили у респіраторах, часто змінювали їх. Добре, що було де помитися, переодягнутися, так відсоток опромінення був менший», - ділиться спогадами Юрій Лапюк.
На той час із Костополя у автобусі до Чорнобиля їхало близько 60 людей. Був серед них і Валерій Кундас.
Валерію Михайловичу повістку вручили пізньої ночі 13 травня 1986 року. Тоді йому було 37 років. Попередили: за годину має з’явитись у військкомат та найімовірніше, поїде ліквідовувати наслідки аварії на ЧАЕС. Так і сталося:
«Мене призначили заступником командира третього взводу радіаційно-хімічної розвідки. Наша робота була на самісінькій станції. Перш ніж туди потрапити, нам давали таблетки йоду. Перед поїздкою видали спеціальний одяг та взуття. На станції проводили заміри, адже потрібно було знати, скільки часу людина може працювати у небезпечній зоні», - пригадує Валерій Кундас.
На Чорнобильській АЕС Валерій Кундас пробув понад 20 днів. Додому відпустили, коли той отримав дозу радіаційного опромінення.
Як у Юрія Лапюка так і Валерія Кундаса страшна катастрофа залишила по собі наслідки. Обоє мають інвалідність. Із молодого віку страждають на головні болі, мають проблеми із шлунком та страждають на неврологічні захворювання. Зізнаються, що тоді не усвідомлювали всі масштаби трагедії та її наслідки. Але кажуть, не мали вибору, бо виконували наказ тодішньої влади.
Архівні фото:
