Відбувся круглий стіл із внутрішньо-переміщеними особами
Їх об’єднала війна. З початком повномасштабного вторгнення вони змушені були покинути свої рідні домівки та шукати прихисток у іншому місті.
Сьогодні, 11 липня, напередодні Дня міста, у Костопільська Дитяча Бібліотека , відбувся круглий стіл із внутрішньо-переміщеними особами із Херсонської, Донецької, Харківської та Запорізької областей.
Запрошені гості розповіли як адаптувались у новому місті та пригадали день, коли їм довелось покинути свої домівки.
Лариса Пельванова із міста Асканія-Нова, Херсонської області. Свою історію розповідає не стримуючи сліз. У перші дні війни жінка вивезла майже усіх своїх рідних: чоловіка, дітей, онуків. Вдома залишились лише бабусі та дідусі. Вони їхати категорично відмовились. Розповідає: була приємно здивована наскільки тут добрі люди, як допомогли із житлом, побутом, дали все необхідне. Нині тут має роботу. Жінка по спеціальності лікар-реабілітолог.
«За цей час знайшли багато друзів, поганих людей взагалі не зустрічали на своєму шляху. Працюєм, живем, надіємось повернутись додому. Розумію, що навіть якщо війна невдовзі закінчиться, то ми за рік-два повернутись не зможем. Але якщо мені доведеться змінити життя – я оберу Костопіль», - ділиться думками Лариса Пельванова.
Валентина Клименченко із міста Бакалія. До Костополя приїхала зі своїм внуком Данилом. В окупації вони прожили 2,5 місяці. Жінка зі страхом пригадує, як в перші дні війни, росіяни направили автомат на її внука. На щастя, обійшлось. Розповіла, як загарбники знущались над людьми: проводили постійні обшуки, грабували домівки та змушували говорити російською.
«Прихистку шукали через соціальні мережі. Натрапила на повідомлення одного кстопільчанина, що можна приїжджати. Так і опинились тут і ні одного дня ще не пожалкували. Місто гарне, затишне, привітне. Нам усе дали для того, щоб ми себе почували тут комфортно, а головне - в безпеці.», - розповідає Валентина Клименченко.
І таких історій лише у нашому місті десятки, а то й сотні. Усі ці люди, ризикуючи власним життям, покинули домівки щоб врятуватися. А ще усіх їх об’єднує віра у якнайшвидшу перемогу та попри усі труднощі, повернутись у рідне місто.
Костопільська міська публічна бібліотека
