«Мрію повернутися назад, але не впевнений, що лікарі дозволять»: історія захисника з Костополя

Дата: 27.01.2024 16:30
Кількість переглядів: 119

Фото без опису

 

Захисник із Костополя з позивним «Дядя» народився 9 березня, саме у той день, коли всі українці шанують великого кобзаря Тараса Шевченка. 

Йому трохи більше 50 років, але війну відчув наповну. У 2015-2016 році був учасником АТО, а з початку повномасштабного вторгнення знову пішов добровольцем на схід. Нині Володимир проходить реабілітацію у КП "Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни" РОР, де із лежачого стану перейшов у сидячий.

 «Під час АТО я служив прикордонником біля Маріуполя. Я бачив багато жахіть, але те, що роблять окупанти зараз – не порівняти. Про бомбардування Києва і початок наступу дізнався по телевізору. Якраз у той час збирався на роботу на деревообробне підприємство. Але я туди не потрапив, бо пішов на війну», - розповідає Володимир.

Дружина Інна згадує, що у ті перші години 24 лютого відтягувала момент і не говорила чоловікові про початок війни. Проте, коли зайшла до кімнати, то побачила, що він складає рюкзак, біля якого лежав список з усім необхідним. Тоді все зрозуміла без слів.

Захисник додає, що у перші дні якраз на Рівненщині формували стрілецькі батальйони. Згодом бійці проходили двомісячне навчання, а потім – ротація на схід. А там – Донеччина, Луганщина, Харківщина. Служив у кулеметному взводі.

«Мені на війні допоміг мій вік. До прикладу, ідем з побратимами на завдання пішки 7 км. На мені, відповідно, бронежилет, рюкзак та інше, десь кілограм 50 кг. Важко дуже, але я показую приклад витримки молодшим хлопцям. А вони, в свою чергу, теж не сходять з дистанцій. Ми один одного трималися. Там без цього не можна. Там висловлюють думки поглядом. Ми відчуваємо один одного, бо відповідальність велика», - розповів військовослужбовець.

У жовтні 2023 боєць потрапив під ворожий обстріл. Такі атаки у тій місцевості були по 20 разів на день. Досі достеменно останні події не пригадує, адже під час атаки був поранений у ногу та отримав контузію. Володимир зазначив, що турнікет вже затягував побратим «Рибка». Далі – евакуація, стабілізаційний пункт у Харкові та лікарня у столиці. Кома та судинна хірургія. Дружина та син зустрілися з Володимиром лише на 9 день у Києві. З того моменту разом проходять лікування та реабілітацію.

«Мрію повернутися назад, але не впевнений, що лікарі дозволять. Хлопцям бажаю довгого життя та триматися один одного. Побратими – це впевненість» - додає Володимир.

Боєць впевнений, що українці виженуть загарбників з нашої землі. Адже наші бійці вмотивовані, сильні та професійні.

За інформацією першого заступника голови Рівненської ОДА Сергія Подоліна. 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Ви можете вказати варіанти відповідей для голосування, якщо це потрібно.

Додати файл
Додати файл
Додати файл
Додати файл
Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних