Омелянчук Олександр Миколайович
Народився 22.11.1996 року - загинув 07.02.2024 року
Справжній українець, герой нашого нелегкого часу, незалежної, вільної України, який стояв за правду та справедливість. Олександр був сильним та мужнім, до останнього життєвого подиху боровся за свободу, за мир, за майбутнє кожного з нас. Старший солдат Олександр Омелянчук 7 лютого 2024 року отримав поранення несумісні з життям. Він загинув в ДТП під час виїзду на бойове завдання поблизу Зарічного Краматорського району на Донеччині.
Олександр Омелянчук народився у селі Моквинські Хутори 22 листопада 1996-го року. Навчався в місцевій школі, а далі в Пісківському ліцеї. Працював будівельником.
«Брат був дуже добрим, прекрасним другом. Завжди всім допомагав, був відвертим та щирим. Відповідальна людина, герой України, який без сумніву залишив роботу та пішов захищати неньку. Вільний час любив проводити із сім'єю та друзями. Йому подобались ремонтувати автомобілі та різну техніку», — розповідає брат загиблого Віталій.
Олександр не вагаючись став на захист рідної держави. 15 червня 2022-го року добровільно доєднався до лав ЗСУ. За свої досягнення у військовій службі Олександр отримав звання сержанта, а згодом був призначений на посаду головного сержанта взводу. За період служби він побував у багатьох гарячих точках.
У Олександра залишилися батьки, брат, сестра та дівчина Наталя, якій воїн зробив пропозицію. Молодята планували побратися у найближчу відпустку військовослужбовця. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і рідним героя.
10 лютого під сльози неба та рідних жителі Костопільщини зібралися разом, аби зустріти захисника на щиті та віддати йому шану. 10 лютого із загиблим воїном-земляком прощалися на майдані Т.Г. Шевченка. Чин похорону відбувся в соборі святих апостолів Петра і Павла ПЦУ: схилили голову у пам'ять про військового близькі люди Олександра, громадськість, духовенство, представники влади. Цього дня з героєм прощалися і односельчани. Пішою ходою загиблого захисника проводили крізь все село. Поховали Олександра Омелянчука на кладовищі у селі Моквинські Хутори.
Вічна пам'ять!
