Лазарчук Роман Богданович
Народився 19.01.1977 року - загинув 28.07.2024 року
Лазарчук Роман Богданович народився 19 січня 1977 року у селі Гута, що на Костопільщині. Навчався у місцевій школі, а потім вступив у Березнівське училище на лісника. Проходив строкову службу в лавах ЗСУ, а потому одружився. Працював у Великомидському лісництві. Пізніше влаштувався кочегаром у Гутянський ліцей. Разом із коханою дружиною вони прожили у шлюбі 21 рік. Виховали сина та доньку.
"Роман був хорошою і доброю людиною, найкращим чоловіком і батьком для дітей. В нас було багато спільних мрій, які на жаль не здійсняться", - каже дружина Наталія.
На Романа Лазарчука чекали і батьки. Він був найстаршим сином, мав брата та сестру.
"Не хочеться вірити, що вже немає нашого Романа. Найдорожчий син для батьків, найкращий тато, вірний і коханий чоловік для Наташі. Наш брат був лагідним, чуйним, доброзичливим до кожного. Сумно, що ти до мене ніколи не подзвониш, до своїх назавжди тебе люблячих і турботливих батьків і не запитаєш "як ви?". Не поведеш із Бодіком таємної розмови як брат з братом. Не відкриєш мені свою душу як сестрі. А найголовніше, що не зможеш обійняти і пригорнути найдорожчих і найрідніших синочка Назара і донечку Анюту. Не скажеш Наташо, я тебе люблю", - каже про Романа сестра Людмила.
Романа Лазарчука призвали на службу у перший день повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Він захищав наші землі в багатьох гарячих точках. Своє життя боєць поклав за Україну. 28 липня на Запоріжжі він загинув від мінно-вибухової травми.
У Костополі 4 серпня зібралися найрідніші люди воїна та небайдужі жителі громади, представники влади та духовенства, аби віддати йому шану на майдані Т.Г. Шевченка. Прощалися із героєм і у рідному селі Гута на Костопільщині. Чин похорону відбувся у місцевому храмі. Потому воїна поховали на кладовищі у Гуті.
Світла пам'ять мужньому і відважному воїну.
