Костопільська громада попрощається із двома загиблими воїнами
Вони любили свою країну та віддали за неї життя. Ігор Демчина та Олександр Козаков - наші земляки, які нещодавно загинули на Донеччині. 15 серпня військових проведуть в останню земну дорогу.
Ігор Демчина любив життя, мав багато мрій та планів...На жаль, їм не судилося збутись. Наш земляк поклав своє життя у боротьбі із ворогом.
Ігор Пилипович Демчина народився у Костополі 23 січня 1976 року. Навчався у спортивному ліцеї. Не мав дітей та дружини, але хотів би створити сім'ю і жити у вільній Україні. Таким пригадує Ігоря його брат Сергій:
"Він завжди був щирою та добродушною людиною. Жив, працював і радів цьому життю. Ніколи не відмовляв у допомозі та був привітним до кожного. На війну Ігор пішов добровольцем цього року. Це було його власне виважене рішення, попри деякі негаразди зі здоров'ям. Шкода, що війна стала на заваді в реалізації його мрій і планів. Він міг би так багато зробити в своєму житті. Світла пам'ять..".
Наш земляк був гранатометником єгерського відділення. Його життя обірвалося 11 серпня 2024 року внаслідок мінно-вибухової травми на Донеччині.
Світла пам'ять та співчуття всім близьким воїна!
Він був завжди готовий допомогти своїм рідним, односельчанам і всім, хто цього потребує. Олександр Козаков народився 2 грудня 1972 у селі Тростянець, що на Костопільщині. Зростав разом із чотирма братами та сестрою, з якою вони були двійнятами. Олександр навчався в Золотолинській школі. Згодом вступив до кооперативного училища у місті Рівне. Там він здобув професію кухаря. Після завершення навчання працював бригадиром та головою колгоспу. Ось яким пригадує свого брата Оксана Олександрівна:
"Він був дуже добрим та спокійним. Завжди відгукувався на прохання допомогти. В нас все село в жалобі. Адже Олександра знають як людину, яка завжди прийде на допомогу, навіть якщо доводиться покинути свої справи. Брат ніколи нікого не ображав. Ні мене, ні маму, ні наших рідних. В дитинстві ми були дуже дружніми і заступалися один за одного. Світла пам'ять нашому брату Олександру".
21 березня 2022 року Олександра Козакова призвали на війську службу. Як розповідає сестра, він був кухарем у військовій частині. А згодом поїхав на Донеччину. Там 10 серпня 2024 Олександр загинув внаслідок скиду боєприпаса з ворожого дрону.
15 серпня у Костопільській громаді оголошено день жалоби. Просимо гідно зустріти земляків і попрощатися з полеглими воїнами.
15 серпня 13:00 – в'їзд похоронних кортежів в місто Костопіль. Маршрут: вул. Рівненська – вул. Нова.
13:00 – загальноміське прощання із Ігорем Демчиною та Олександром Козаковим.
Після прощання на майдані Т.Г. Шевченка похоронний кортеж із Ігорем Демчиною прямуватиме до храму Олександра Невського.
13:40 – чин похорону за військовим буде звершуватись у храмі Олександра Невського. Поховають захисника на «Новому» кладовищі поруч з іншими воїнами небесного легіону.
Похоронний кортеж із Олександром Козаковим прямуватиме в село Тростянець, де воїна поховають.
14:30-15:30 – прощання та літія в його домівці (Підлісна, 20).
16:00 – чин похорону за загиблим у місцевому храмі.
Пішою ходою воїна проведуть до кладовища у селі Тростянець.
Щирі співчуття рідним та близьким захисників!
