«Свій біль ми перетворюємо в потрібну справу». Як об’єдналися родини загиблих захисників
Ідея об’єднати родини загиблих захисників Костопільської громади для неформального спілкування прийшла до Лесі Павловської через кілька місяців після загибелі її чоловіка, розвідника Олександра Павловського. Пані Леся почала спілкуватися з Лілією Геновою, також вдовою військовослужбовця. Для обидвох загибель чоловіків стала сильним потрясінням, коли здається, що ніхто тебе не розуміє. Вони знайшли спільну мову, і стало трішки легше. Згодом познайомилися з іншими дружинами та мамами загиблих воїнів.
«Рідних я знаходила на цвинтарі. Сиджу біля могили чоловіка, бачу, іде хтось у наш бік. Почекаю трохи та й підходжу, розпитую. Приходять мами та дружини, інші родичі. Починаю розмову, обмінюємося номерами телефонів. Так створили спільноту у мобільному за стосунку, почали обмінюватися думками. З часом додавали інших учасниць», - розповіла Леся Павловська.
Потім жінка познайомилася з керівником відділу ТЦК в Костополі, попросила контакти родин зниклих безвісти. Ця категорія була найбільш обділена інформацією про можливості, які надають державні та недержавні фонди: психологічна підтримка, допомога у навчанні для дітей, поїздки на відпочинок тощо. Щоб донести цю інформацію, Леся Павловська створила у застосунку окрему групу для родин зниклих безвісти та родин військовополонених.
«Ми займаємося тим, про що ніколи й не думали. Так перетворюємо свій біль у потрібну справу. Ми з чоловіком раніше мали власний бізнес, призупинили його, коли почалася війна і він пішов воювати. Зараз зовсім іншим займаюся разом з іншими жінками, які втратили чоловіків та синів. Цим полегшую своє життя», - каже пані Леся.
Щоб легше вирішувати питання родин загиблих, які вже неформально об’єдналися, їм порадили офіційно зареєструвати громадську організацію. Так у громаді з серпня 2023 року запрацювала громадська організація «Родин героїв Костопільщини «Ангели на щиті»». Очолила її Наталія Пруцкова. Невдовзі вона склала свої повноваження голови, керівником стала Леся Павловська.
«Наші завдання – це підтримка родин, взаємодопомога та вшанування пам'яті загиблих військових. Волонтерство для нас не є статутним питанням, та ми не стоїмо осторонь, коли можемо допомогти. Головне, аби члени нашої організації мали бажання долучитися і працювати разом», - розповіла Леся Павловська.
Деякий час жінки готували страви для поранених воїнів у Костопільській лікарні, щоб почастувати домашнім. Все робили власним коштом і добровільно. Дехто постійно долучається, інші ні. У спеку варили компоти і щодня возили в лікарню. Одяг, кому треба, шукали і приносили. Зазвичай така потреба є у нетутешніх військових, яких привезли з інших госпіталів, у чому були.
Громадська організація розшукала волонтерів для допомоги пораненому костопільському воїну-сироті, який перебував на лікуванні у Києві, аби там йому допомогли усім необхідним.
На фронт збирали усе для полегшення воєнного побуту наших бійців. Мама загиблого воїна Жанна Петрик виготовляє й відправляє на фронт енергетичні батончики та каші швидкого приготування.
До «Ангелів на щиті» доєдналися також кілька сімей з інших громад. Є люди, котрі хоч і не члени ГО, але теж постійно спілкуються й долучаються до зборів та іншої допомоги.
«У нас є сім’ї з Тихого, Мирного, Злазного, Деражного. Я запросила, вони погодилися. Ми всі знайомі між собою, консультуємося з усіх питань, обговорюємо ідеї, як надалі працюватимемо. Зустрічаємося в бібліотеці, в кав’ярні, спілкуємося у неформальній обстановці. Коли у нас є потреба зібратися, міськрада завжди надає приміщення», - поділилася керівниця громадської організації.
За кошти від міської ради ГО має намір висадити восени алею сакур в Костополі, вишити рушник пам’яті з іменами та прізвищами загиблих героїв нашої громади і поїхати разом на відпочинок.
«Ми перебуваємо у своєму осередку, нам комфортно, ніхто не ставить некоректних питань, які ми погано сприймаємо. Їздили разом відпочивати в Карпати, усім сподобалося. Плани будуємо, коли виникають ідеї. Радимося, як їх реалізувати – і у нас все виходить», - додала також пані Леся.