Лазарчук Тарас Леонідович
Народився 3 листопада 1985, загинув 4 вересня 2024
Тарас Лазарчук народився у Степані Рівненської області, там закінчив школу і вступив до Національного університету водного господарства та природокористування у Рівному. Родина згодом переїхала в Костопіль.
У 2008 році закінчив з відзнакою університет за спеціальністю «Гідроенергетика». Деякий час працював на підприємстві «Рівнеобленерго», а потім поїхав у Нідерланди, де працював енергетиком.
Наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Тарас повернувся з-за кордону і одразу пішов у військкомат. 1 березня 2022 року був зарахований у ЗСУ солдатом. Хотів служити у полку «Азов», здав нормативи і був зарахований командиром взводу 12 бригади спеціального призначення «Азов».
Воював на різних напрямках. Восени 2023 одержав поранення, після лікування повернувся на службу.
4 вересня 2024 року молодший сержант Тарас Лазарчук загинув під час виконання бойового завдання в районі Торецька Бахмутського району Донецької області.
10 вересня 2024 відбулося прощання з загиблим героєм у Рівному та в Костополі. Поховали Тараса Лазарчука на кладовищі «Нове» в Костополі поряд з іншими полеглими військовослужбовцями.
Тарас Лазарчук нагороджений медалями «За оборону рідної держави», «Незламним героям російсько-української війни», «Ветеран війни».
Посмертно нагороджений державною нагородою – орденом «За мужність» 3 ступеня.
У нашого захисника залишилися мама, сестра, двоє племінників та дівчина.
Світла пам’ять герою та щирі співчуття родині.
