Гутвин - колиска УПА
Історики стверджують, що саме в невеличкому селі Гутвин на Костопільщині розпочалася історія Української Повстанської Армії. Село, що стало колискою УПА, було знищене радянською владою. Про минуле урочища Гутвин тепер нагадує символічний курган, насипаний на місці штабу УПА. У 2002 році на пагорбі відкрили пам'ятник.
Чому саме Костопільщина?
За словами завідувача Костопільського краєзнавчого музею Анатолія Вакулки, на це було кілька причин, насамперед – географічна та історична. Місцина довкола Гутвина на Костопільщині розташована у важкодоступних лісах з болотами, через які не пройдеш без провідника. До того ж, у 20-их роках минулого століття у місцевості осіло багато старшин, ветеранів армії УНР, які тут жили й працювали і мали підтримку серед місцевих мешканців.
У липні 1941 року на Костопільщині місцева мережа ОУН(б), яку очолював Григорій Рибак, організувала проголошення Української Державності у кожному районі Костопільської округи. Місцеві оунівці вирішили скористатися моментом, коли окупаційна адміністрація ще не була створена, тому спробували утворити місцеву українську адміністрацію. Було оголошено список тимчасового керівництва Костопільського району, утворено «Костопільську Січ». У штабі «Костопільської січі» проходило військовий вишкіл близько 500 осіб з усіх районів Костопільської округи. Більшість з тих, котрі пройшли вишкіл, наприкінці 1942-го-на початку 1943-го опинилася у лавах перших відділів УПА.
Перший загін УПА було організовано у жовтні 1942 року на Костопільщині військовим референтом крайового проводу ОУН на Північно-Західних землях Сергієм Качинським. Саме у Гутвині у 1942-1943 роках розташовувався постій головного командування Української Повстанської Армії. У 1942 році в селі відбувся перший з’їзд вояків УПА. Тут же розмістився штаб та проводили вишкіл вояків. Після загибелі Качинського командувачем УПА був Дмитро Клячківський (Клим Савур). Як представник Центрального проводу ОУН він формував загони УПА на цих територіях.
Протягом 1943 року вояки УПА тримали десятки боїв з німцями. Головним чином нападали на загони, що грабували селян. Так, у березні 1943 року відділ УПА біля села Корчин напав на озброєний загін фашистів, що поверталися з награбованим з Деражного. Того ж місяця невеликий загін УПА вибив німців з Деражного.
У квітні 1943-го група з трьохсот німецьких солдатів напала на село Постійне. Пограбували та спалили багато хат. Дорогою на них напав загін УПА. Німці зазнали втрат. Того ж місяця вояки УПА біля села Борщівка напали на моторизований німецький загін, відбивши багато зброї.
Через багато років після цих історичних подій на місці села Гутвин насипали курган. Згодом на кургані збудували пам’ятник, перший камінь під який заклав В’ячеслав Чорновіл. Тепер в урочищі Гутвин проводять урочистості з нагоди державних свят.
За матеріалами публікацій костопільчанина Святослава Праска («Голос України») та завідувача відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху Ігоря Марчука («Історична правда»).
