Ольшанський Андрій Віталійович
Народився 26 січня 1990 року, загинув 26 жовтня 2024
Андрій Ольшанський народився в Москві, де на той час навчався його батько. У 1992 році родина переїхала в Костопіль. Андрій, єдиний син у батьків, закінчив Костопільську школу №4 і вступив на навчання у НУВГП у Рівному. В університеті пройшов військову підготовку, після закінчення мав звання молодшого лейтенанта. Збирався служити в армії, але на той час відбувалося скорочення запасу, і чоловік пішов вчитися на слюсаря-ремонтника автомобілів.
У серпні 2014 року Андрій Ольшанський пішов добровольцем в АТО, до вересня 2015 виконував бойові завдання на Донеччині у складі батальйону «Горинь». Як учасник бойових дій перебував в оперативному резерві.
З жовтня 2017 року Андрій Ольшанський працював у Рівненській дирекції залізничних перевезень складачем поїздів. Мешкав у Рівному, власної сім’ї не мав.
Повістку одержав 23 лютого 2022 року, наступного дня чоловік уже був у складі 130 окремого розвідувального батальйону, його призначили командиром механізованого розвідувального взводу.
З січня 2023 року Андрій воював на Запорізькому напрямку, брав участь у контрнаступі ЗСУ та визволенні Роботиного. У жовтні 2024 його підрозділ перекинули на Курський напрямок. 14 жовтня Андрій востаннє бачився з батьком. 21 жовтня він вийшов на бойове завдання і мав повернутися 24 жовтня. Одержав осколкове поранення. 26 жовтня під час евакуації поранений боєць загинув біля Павлівки на Сумщині.
Нагороджений відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг», нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест», почесною відзнакою командувача військ ОК «Захід» «За досягнення у військові службі» 2 ступеня, відзнакою начальника розвідувального управління штабу ОК «Південь» та нагрудним знаком Міністерства оборони України «За зразкову службу».
2 листопада Костопільська та Рівненська громади попрощалися зі своїм захисником. Поховали воїна на кладовищі «Нове» у Рівному.
Світла пам’ять герою та щирі співчуття родині.
