Носов Сергій Валерійович
Народився 24.11.1976, загинув 05.12.2024
Сергій Носов народився в Костополі. Навчався у школі №5, потім вивчився на автомеханіка, багато років працював за фахом на одній з костопільських станцій технічного обслуговування автомобілів.
«Золоті руки мав Сергій, ніколи у допомозі не відмовляв, і автомобілі ремонтував, і ремонти в оселях робив, у нього багато друзів було», - розповіла сестра Сергія Наталія.
Навесні 2024 Сергію Носову прийшла перша повістка, і він пішов до ТЦК. Та через кілька днів повернувся, сказали чекати. Вдруге Сергія мобілізували у липні 2024. Він служив водієм-навідником міномета автомобільного відділення окремої механізованої бригади.
Третього грудня Сергій повернувся з бойової позиції, мав тяжку контузію і збирався звернутися до лікаря. Однак мусив знову провернутися на позиції, щоб замінити побратимів.
5 грудня Сергій Носов одержав несумісні з життям поранення унаслідок скидання ворожого дрона біля Торецька на Донеччині. Наш захисник мужньо виконав військовий обов’язок у бою за нашу свободу і загинув смертю героя.
«Сергій завжди був життєрадісний, чуйний, готовий допомогти іншим, особливо у важкий момент. Нам його завжди не вистачатиме», - сказала також сестра захисника.
У нього залишилися мама, син, донька та сестра. 9 грудня Костопільська громада попрощалася зі своїм захисником. Поховали воїна на «Новому» кладовищі в Костополі.
Старший солдат Сергій Носов нагороджений пам’ятною медаллю «За оборону міста Торецьк» та орденом "За мужність" 3 ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять герою.
