Васильковський Віталій Сергійович
Народився 03.07.1984, загинув 10.12.2024
Васильковський Віталій Сергійович народився в Костополі. Навчався у школі №4, потім – у Рівненському фізико-математичному ліцеї. Закінчив Рівненський Національний університет водного господарства та природокористування. Кілька років Віталій працював у військовій частині у Рівному, потім повернувся в Костопіль, був приватним підприємцем. Одружився, разом з дружиною Наталією виховували двох синів. Коли почалася війна, Віталій одразу пішов до ТЦК добровольцем. У квітні 2022 його призвали до ЗСУ, у травні зарахували у списки особового складу військової частини. Більше року його підрозділ перебував на Запорізькому напрямку. Кілька місяців тому Віталій приїздив додому. Тоді, як виявилося, бачився з родиною востаннє: поїхав на Донецький напрямок. 10 грудня 2024 рядовий Віталій Васильковський, водій-помічник гранатометника взводу снайперів, загинув у результаті ворожого мінометного обстрілу біля населеного пункту Сонцівка Донецької області.
«Він довго служив, на різних напрямках фронту побував, поранень не мав. Ми втратили його одномоментно. Біль невимовний…», - сказала мама загиблого героя пані Галина.
У вівторок, 17 грудня, Костопільська громада попрощалася й провела в останню земну дорогу свого захисника Віталія Васильковського. Чин похорону було звершено у храмі Петра і Павла в Костополі. Потім жалобна процесія пішою ходою вирушила на майдан Т.Г. Шевченка, де з героєм прощалася громада. На майдан прийшли рідні та близькі Віталія Васильковського, друзі, знайомі, колеги, військові, священики та представники міської влади. Поховали воїна на «Новому» цвинтарі в Костополі поряд з іншими захисниками небесного легіону.
У Віталія залишилися дружина, двоє синів та батьки.
Указом Президента Віталій Васильковський нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня (посмертно).
Вічна слава герою!
