Трубиці
Точна дата заснування села Трубиці, як і походження його назви, достеменно не встановлені. З розповідей мешканців села, існує декілька версій походження назви. За однією з них, назва села пов’язана з німецькими колоністами, які жили на цій території у XIX столітті. Місцеве населення нібито називало їх «трубачами», звідси й могла виникнути назва Трубиці. Інша версія пов’язана з подією в урочищі Дуби, де, за переказами, загинули троє молодих людей. Після цією трагедії місцевість почали називати Тригубиці, а згодом назва трансформувалась у сучасну - Трубиці.
У XIX столітті німецьким колоністам дозволяли селитися у західній частині України. У Трубицях тоді оселилося 10 німецьких родин, які займалися сільським господарством. Податки за використання землі вони не сплачували.
Пізніше, коли німецькі колоністи покинули ці землі, два десятки господарств з села Велика Любаша звернулися до Житомирського земельного відділу з проханням передати їм ділянки, що залишилися від німецької колонії. Землю було передано в оренду терміном на 40 років, кожен з орендарів отримав по 12 гектарів.
У січні 1918 року в Костопільському повіті було встановлено радянську владу. Вже у лютому влада перейшла до Центральної Ради, а наприкінці 1918 року – до військових формувань Української Народної Республіки.
У 1920 році на цій території встановилася влада Польщі. У 1928 році польська влада проклала залізницю поблизу села Трубиці, якою перевозили камінь та ліс. Діяв також пасажирський рейс до Костополя та Янової Долини.
У липні 1941 року село Трубиці було окуповане німецькими військами. Частину хат було спалено, залізницю зруйновано. У 1943 році село стало базою для формування Костопільського куреня Української повстанської армії під командуванням курінного Острого.
Після війни, у 1948 році, у Трубицях знову запрацювала початкова школа, село поступово відбудувалося.
На відео: у межах проєкту «Костопільщина на смак» мешканка Трубиць Євгенія Стельмащук готує тутешні страви за колишніми рецептами.
