Рудня
Село Рудня (колишня назва Рудня Мидська) входить до Маломидського старостинського округу Костопільської територіальної громади. Розташоване у мальовничій місцевості, через яку протікає річка Мельниця, за три кілометри від села Малий Мидськ. Слово «Рудня» походить від «руда» — болотної залізної руди, яку видобували на берегах річки.
Точна дата заснування села Рудня невідома. Це місцевість серед дрімучих лісів та непрохідних боліт, розорювання під обробіток кожного метра якої потребувало значних зусиль. У ХІ–ХІІ ст. село Рудня входило до складу Степанського удільного князівства, підвладного Турово-Пінському князівству. Наприкінці ХІІ ст. воно увійшло до складу Галицько-Волинського князівства, а у XIV столітті потрапило під владу Речі Посполитої. Землі тоді належали князю Острозькому. У 1589 році Рудня з млином і ставком була передана у володіння Свято-Михайлівському монастирю містечка Степань.
На початку XX століття, відповідно до статистичних даних 1911 року, в селі Рудня було 30 дворів з двома сотнями мешканцями. Період Першої світової війни приніс на ці землі руйнування.
З 1920 до 1939 року, відповідно до умов Ризького договору, територія села Рудня перебувала під владою Польщі. Період Другої світової війни та нацистської окупації став важким випробуванням для мешканців села. Багато родин зазнали втрат, чимало молодих людей вивезли до Німеччини на примусові роботи.
Після війни, у 1946 році, в селі відкрилася початкова школа. Навчання проводили у приватних будівлях Купріяна Ступницького та Галини Панченко.
Нині населення села становить близько 360 осіб.
