Малий Стидин
Перша писемна згадка про село Малий Стидин належить до 1572 року. Згодом у документах зустрічається назва Студень. Вона пов’язана з великою кількістю джерел з холодною («студеною») водою. Вважається, що слово «студня» (криниця) дало початок назві поселення. Дехто зі старожилів пов’язує назву також із річкою Студенкою, яка колись була притокою річки Мельниця.
Територія сучасного села була заселена ще в добу пізнього кам’яного віку. Археологи знаходили тут кам’яні знаряддя праці: сокири, шкребачки тощо. Племена древлян займалися скотарством, землеробством, мисливством, бортництвом і рибальством.
До 1453 року село належало до Волинського князівства Київської Русі. Після смерті князя Свидригайла територія відійшла до Великого князівства Литовського.
За Андрусівським миром 1667 року село залишилося у складі Польщі. Після поділів Речі Посполитої у 1793 році територія відійшла до Російської імперії, з 1797 року — до Волинської губернії. У XVIII столітті в селі налічувалося до 70 господарств, у 1838 році - 88 дворів і понад 770 жителів.
З ініціативи земства у 1913 році тут відкрили двокласну школу з квартирою для вчителя.
У часи Першої світової війни Малий Стидин став прифронтовим селом. У приміщенні школи був розташований шпиталь, а в шкільному дворі спорудили лазню. У 1917–1920 роках мешканці села воювали у різних військових формуваннях: у лавах січових стрільців, армії УНР, у червоній армії.
Костопільщина вважається місцем, де розпочалася історія Української повстанської армії. У селі Гутвин діяв перший штаб УПА, щороку на Покрову тут вшановують пам'ять борців за свободу України.
Восени 2024 року у селі Малий Стидин відбулася експедиція в рамках проєкту «Костопільщина на смак» з метою збереження та популяризації традиційної кулінарної спадщини краю. Під час заходу завідувач Малостидинського будинку культури Сергій Шунькевич приготував символічну страву — картоплю по-бандерівськи.
Більше у відео:
