Як податкова нараховує мінімальне податкове зобов’язання та земельний податок за 2024 рік
Головне управління Державної податкової служби у Рівненській області надало роз’яснення про нарахування мінімального податкового зобов’язання та земельного податку за 2024 рік.
Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року 2755-VI (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ). Сільські, селищні, міські ради (далі - Ради) в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Відповідно до п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розд. XII ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору.
Плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків (п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПКУ), що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ)Порядок сплавляння плати за землю регламентується ст.269-289 розділу XII Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПКУ).
Відповідно до п.271.1 ст.271 ПКУ базою оподаткування платою за землю є:
- нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (п.п.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПКУ);
- площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п.271.1.2 п.271.1 ст.271 ПКУ).
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 цього пункту.
Ради встановлюють ставки земельного податку в межах ставок визначених ст. 274 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено).
Ставки земельного податку зазначаються за видами цільового призначення земельних ділянок відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, наведеного у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821).
Відповідно до ст.285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.
Підставою для нарахування земельного податку є (п.286.1 ст.286 ПКУ):
а) дані державного земельного кадастру;
б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);
г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);
ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);
е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, земельну частку (пай), відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, нарахування податку фізичним особам здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування".
Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.286.5 ст.286 ПКУ платники плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів мають право звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 статті 281 цього Кодексу;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
Поряд з вказаним при здійсненні обліку платників плати з землю для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація що надходить від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на виконання розпоряджень Рівненської обласної державної адміністрації Рівненської обласної військової адміністрації «Про проведення обліку платників і нарахування плати за землю та мінімального податкового зобов’язання» (у 2025 році – Розпорядження №55 від 28.01.2025, у 2024 році – Розпорядження №33 від 26.01.2024) та відповідно до п.п.72.1.2 п.72.1 ст.72 ПКУ.
Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначення загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.
МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності / користування.
Платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються:
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПКУ).
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими підпунктами 38 прим. 1.1.1 та 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, а саме:
– щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена: МПЗ = НГОд х К х М / 12;
– щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена:
МПЗ = НГО х S х К х М / 12, де,
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків;
НГО – нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
S – площа земельної ділянки, гектарах.
Поряд з цим, п. 74. підрозд.10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що при визначенні МПЗ у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, сума МПЗ, визначена відповідно до підпунктів 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Також, п. 67 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що при визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердженняУказу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується із значенням 0,057.
Враховуючи вищезазначене, розрахункова сума МПЗ визначається в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Для розрахунку МПЗ за 2024 рік застосовується коефіцієнт із значенням 0,05. При визначенні МПЗ за 2025 рік та наступні роки, закінчуючи роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, коефіцієнт застосовується із значенням 0,057.
Тобто, законодавчо встановлено, що незалежно від кількості місяців, протягом яких у платника податку земельні ділянки перебували у власності (користуванні) розрахована сума мінімального податкового зобов’язання не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, - 1400 гривень з 1 гектара.
