Радюк Володимир Васильович
Народився 02.01.1974, помер 01.11.2025
Володимир Радюк народився в селі Богданівка на Кореччині. Закінчив сільську школу і деякий час у ній працював. Згодом одружився і переїхав у Костопіль, у пари народилися донька і син.
Свого часу Володимир Радюк пройшов строкову службу в армії. Коли почалася АТО, його мобілізували. Служив у 2014-2016 роках на військовому полігоні. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, працював в Костополі на фанерному заводі.
У жовтні 2022 року Володимир Радюк знову став до лав ЗСУ. Працював інструктором на військовому полігоні, навчав новобранців. У квітні 2024-го його підрозділ перекинули на Харківський напрямок фронту, воював також у Торецьку на Донеччині.
«Тато мав багато контузій і травм. У Торецьку отримав два важкі поранення, від яких не зміг відновитися. Довго проходив лікування, після чого повернувся до своєї частини, щоб продовжити службу. Кожного разу, коли проходив ВЛК, знову потрапляв на лікування. Кілька тижнів тому отримав висновок, що придатний лише до служби на тилових посадах», - розповіла донька Мар’яна.
Першого листопада, перебуваючи у своїй військові частині на Тернопільщині, сержант Володимир Радюк помер від серцевого нападу. У нього залишилися дружина, мати, донька і син.
Володимир Радюк був нагороджений відзнакою командира 100 окремої механізованої бригади «За оборону рідного краю» та нагрудним знаком «Ветеран війни – учасник бойових дій».
4 листопада Костопільська громада попрощалася зі своїм захисником. Його відспівали у храмі Петра і Павла, поховали на «Новому» цвинтарі в Костополі.
Вічна пам’ять.
