«За одну добу вдалося захопити 64 полонених». Історії наших захисників
У свої 29 років Ілля Петрина з Костополя – заступник командира бригади, підполковник. За успішне планування і реалізацію важливих бойових завдань нагороджений орденом Богдана Хмельницького усіх трьох ступенів і є повним кавалером цієї державної нагороди. Одну з них, орден 2-го ступеня, Ілля отримав особисто з рук Президента Володимира Зеленського.
Випускник відділення греко-римської боротьби обласного спортивного ліцею в Костополі, син кадрового військовослужбовця Ілля Петрина вступив на навчання до Одеської військової академії. У 2017 році закінчив академію і одразу поїхав на Донбас командиром взводу. 25 березня був випускний, а 29-го березня Ілля виконував завдання у складі підрозділу у Донецькій області. Там зустрів своє 21-ліття. Святкування було зовсім скромне, обмежилися банками з «енергетиками». Через пів року, у вересні 2017-го, Ілля став командиром роти.
«Підлеглі були старші за мене, але сприймали нормально. Сержанти усі досвідчені, більшість - після Донецького аеропорту, мали великий бойовий досвід. Я завжди прислухався до їхніх порад і з усіма знайшов порозуміння. Сержанти – це вуха, очі, руки і найкраща опора кожного командира, їх треба цінувати і поважати. Командир роти приймає рішення, а сержант робить так, щоб ці рішення були виконані», - розповів Ілля Петрина.
Повідомлення про початок великої війни Ілля отримав за кілька днів до 24 лютого. На той час його сім’я, дружина з новонародженою донькою, мешкала в Краматорську. Чоловік негайно перевіз їх в Костопіль, до своїх батьків.
«Багато людей просто не вірили, що розпочнеться повномасштабна війна. Але ми всі були напоготові. Уранці 24-го лютого розпочався ракетний обстріл, мій підрозділ перебував у Краматорську. Задачі посипалися одразу, плюс купа дезінформації в Інтернеті, нібито українські міста падають одне за одним. Через контакти з однокурсниками я знав реальну обстановку по Україні. Наша 81 аеромобільна бригада спочатку на Ізюм поїхала. Там я уперше побачив ворога зблизька, це була колона танків та бойових машин піхоти. Але ми підірвали міст і зупинили їх. Знищили частину ворожої техніки», - розповів військовослужбовець.
У квітні Іллю призначили заступником командира батальйону, який формувався. А вже у червні новосформований батальйон поїхав у Богородичне Краматорського району на Донеччині.
«Саме тоді розпочалася Харківська контрнаступальна операція. Мій батальйон після звільнення Богородичного на човнах переправлявся через річку у Святогірськ. Човни були звичайні, познаходили, які у кого були. Першими йшли розвідники, вони зачепили трос, по якому всі інші переправилися, щоб течією не знесло. Течія була сильна через руйнування дамби», - пригадує Ілля.
Замкомбата Петрина зайшов у Святогірськ одним з перших. Вдалося взяти в полон командира ворожої роти, майора. Той попросив цигарку, закурив і все розповів. Це був перший такий випадок, загалом полонених свого часу брали багато. Переважна більшість з них пішли воювати за гроші, піддавшись на пропаганду. Хтось не мав роботи, хтось борги мав і вирішив їх на війні відробити. Були серед них «ідейні», які й у полоні продовжували розповідати про велич їхньої росії.
У вересні 2022-го було завдання взяти найбільш підготовлену роту і зайти в місто Лиман на Донеччині.
«Ми рухалися дуже швидко, противник почав тікати. Захопили блокпост, закріпилися. Завдання було виконане. Біля міської ради записали відео, що Лиман звільнено. Воно потрапило у всі новини», - каже наш захисник.
Тоді Ілля отримав свою першу нагороду – відзнаку Міністерства оборони «Знак пошани».
Після Лиманської операції, у Білогорівці на Луганщині, за одну добу вдалося захопити 64 полонених. Напередодні вагнерівців, які тоді воювали, перекинули на Соледар, а ті, які зайшли замість них, не встигли зрозуміти, де опинилися. Вони щойно отримали платню і мали повні кишені рублів.
Згодом його призначили командиром парашутно-десантного батальйону 25-ї бригади. Це єдина в Україні бригада, яка може здійснювати десантування техніки.
Зараз в бойових діях цю можливість немає змоги використовувати, але вона є, залежно від обставин таке десантування може бути здійснене.
Орден Богдана Хмельницького 3 ступеня Ілля Петрина отримав за реалізацію операцій на Харківщині. Були проведені успішні штурмові дії та повернуто раніше втрачені території.
У березні 2023 року, в районі Покровська на Донеччині 25-та бригада провела операцію, про яку написало одне з найбільш авторитетних видань у світі The New York Times. Тоді за короткий проміжок часу було спалено 93 одиниці ворожої техніки, танків і БМП. За цю операцію Ілля Петрина отримав орден Богдана Хмельницького 2 ступеня особисто з рук Президента Володимира Зеленського.
«БеХа-1», як коротко називають військовослужбовці орден Богдана Хмельницького 1 ступеня, у листопаді 2025 року Іллі Петрині вручив командир корпусу на Донбасі, як належить, в урочистій обстановці. Цю нагороду отримав за успішну операцію у Покровську. Петрина здійснював загальне керівництво операцією з зачистки Покровська від диверсійних розвідувальних груп. Мав у розпорядженні кілька оперативних підрозділів.
«Їх було 30, чотирьох взяли в полон, 26 знищили. Знайти їх було важко, адже це місто, та шкоди від диверсантів було багато, вони мінування проводили. Виявили і знешкодили їх за дуже короткий проміжок часу», - коротко описав операцію її керівник.
Ілля Петрина продовжує служити. Навесні 2026-го отримає звання полковника.
