Від морського судномеханіка – до командира протитанкового взводу. Історії наших захисників
Воєнна дорога Василя «Папая» з Костополя розпочалася з моря – до війни чоловік працював судномеханіком. Перетинав океани, побував більш ніж у двадцяти країнах світу. Море загартувало його характер - витримку, відповідальність і вміння діяти в складних умовах, коли помилка може коштувати життя. Нині «Папай» - командир протитанкового взводу, пройшов Покровський, Запорізький, Харківський напрямки фронту і продовжує воювати.
Василь з позивним «Папай» шлях до війська розпочав не з полігону, а з моря, до повномасштабного вторгнення він був судномеханіком. Повномасштабна війна застала Василя на порозі дому.
«21 лютого 2022 року повернувся з тривалого рейсу, а за кілька днів разом із дружиною виїхав з Києва до рідного Костополя, щоб провідати батьків. Уночі пролунав дзвінок: почалася масована ракетна атака на столицю. Відтоді моє життя розділилося на «до» і «після»», - розповів Василь.
Чоловік одразу пішов до військкомату, але тоді брали передусім тих, хто мав бойовий досвід. Василь разом з іншими готувався до оборони, допомагав у тилу, робив усе, що міг. Офіційно долучився до війська у квітні 2023 року, підписав контракт і потрапив до підрозділу, у якому хотів служити.
Бойовий шлях Василь розпочав з посади помічника кулеметника у роті вогневої підтримки. Через деякий час призначили на іншу посаду - навідника СПГ-9. Саме тоді почалися перші бойові виїзди на Торецькому напрямку, пройшов бойове хрещення.
Згодом Василь пройшов офіцерські курси в Одесі й повернувся до своєї частини офіцером, очолив протитанковий взвод. Бойовий шлях офіцером проліг через Очеретине, Куп’янськ та Запорізький напрямок фронту. Після серії прильотів Василь зазнав поранення й отримав контузію, але попри залишався з підлеглими й не покидав позицію. Лише після ротації потрапив на стабпункт і в госпіталь, а після лікування знову повернувся в стрій. Під час наступного обстрілу знову мав повторну акубаротравму, але відмовився від госпіталізації, бо командир роти був поранений, і підрозділ потребував керівника.
Протягом сімнадцяти місяців Василь виконував обов’язки командира роти вогневої підтримки, згодом очолив роту наземних безпілотних систем.
Позивний «Папай» у Василя з’явився невипадково, він пов’язаний з морем та довоєнним життям у далеких морських рейсах. Моряк Папай – це знаменитий герой американських коміксів та мультфільмів.
Про побратимів Василь говорить гордо: побратими стали його другою сім’єю, єдиним цілим, з яким ділиш і небезпеку, і втому, і короткі моменти радості. Головним мотиватором, який не дає занепасти духом, є сім’я – дружина, донька, син та батьки.
«Їхні фотографії завжди поруч. У моменти, коли стає важко, я просто дивлюся на них і розумію, заради чого тримаюся. Війна забрала багато - перші кроки дітей, перші слова, найцінніші миті життя. Після перемоги хочу надолужити цей час - бути поруч, жити для сім’ї», - каже Василь.
Джерело - 104 бригада тер оборони ЗСУ
