Жалин
Мальовниче село Жалин розташоване на лівому березі річки Горинь. Перша згадка про нього датується 1589 роком — у поборовому реєстрі серед 30 поселень Степанської волості згадується і Жалин. За іншими даними, село вперше згадують у 1620 або 1776 році, коли коштом поміщиці Констанції Толмашевської було збудовано дерев’яну церкву Преображення Господнього з дзвіницею. Спочатку вона була греко-католицькою, згодом стала православною, а у 2019 році парафія перейшла до ПЦУ.
Існує кілька легенд про походження назви. За однією з них, на місці села було велике озеро. Коли воно висохло, люди оселилися тут. Згодом сюди приїхав пан Жилин. Коли він виїхав, люди жаліли за ним — від цього нібито й пішла назва села. Інша версія пов’язує назву з жнивами — мовляв, на цих полях жали хліб.
Наприкінці XIX століття у Жалині мешкало 684 особи. З 1921 року село перебувало у складі Польщі. У 1925 році відкрили початкову школу. У вересні 1939 року Жалин увійшов до складу СРСР. Під час Другої світової війни загинуло багато мешканців.
У 1950 році школа стала семирічною, згодом — дев’ятирічною. Нині населення становить близько 570 осіб. Школа є Жалинською філією Яполотського ліцею Костопільської міської ради.
